Дождь поздний ниспошли на поле,
Упало семя,но суха земля,
Вот все согласно Божьей воле,
Умрет и сокрушится до нуля.
Вот время.Дождь пошли на землю,
Взрыхли ее.Проклюнулся росток,
В молитве руки вверх.Приемлю,
Как чувствую.Любви пришел поток.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Люблю я Луцьк ... - Василь Мартинюк Коли їхати по вулиці Ковельській у бік центру м. Луцька, то на мосту через Стир справа відкривається чудовий пейзаж з куполами храмів, потім відкривається зору башта замку Любарта. Трава. Дерева. В ранковому промінні все виглядає пречудово.І я розумію, що це руки мого Господа!